Эй, брат, давай бухнем, а я тебе расскажу, как я купил кокаин и меня выгнали из армии. Слушай, это было такое мясо, что я до сих пор не могу поверить. Вот как всё началось...
Был такой день, как обычно сидел я с друзьями в нашей поискухе. Все уже были в припизде, и нашелся один приятель, который нас уведомил, что знает, где закладки лежат. Конечно, сразу же развел поле поиска и начал выяснять все детали. Друг объяснил, что это крэк-кокаин, а не просто ничего. Решили заказать, потому что поискать хорошее мясо в реале нереально.
Сели мы за комп и начали искать телефончики. Нашли одного мэтра, который занимается поставками закладок. Договорились о деталях и решили, что одному из нас придется их забрать. Я решился на этот шаг, ведь у меня вообще с армией были проблемы.
Пока водил по дороге, купил пырялку для каширки и пару шприцов. А ведь я раньше никогда этого не пробовал! Только слышал, как парни говорят, что амфетамины - это бомба. Да и денег с собой взял - не шибко-то и много.
Встретились с дилером, поставил его в известность, что денег ровно на одну порцию. Приятель, который проскочил с нами, выложил денежку и достал мясо из кармана. Я на протяжении всего обмена держался позади - не хотел рисковать. Потом мы ушли, попрощались и разошлись по домам.
Вернулся я домой и решил попробовать этот крэк-кокаин. Честно говоря, я психанул, и взял приличную дозу, ведь хотелось максимально расслабиться после всех стрессов. Ждал, пока действие начнется, а между тем пырялку клацал по столу.
И тут началось самое интересное - пошло мясо! Хотелось двигаться, говорить, прыгать, как будто отдыхал на конопли. Я просто летал от этого крэка! Решил, что пора как следует отдохнуть и покурить что-нибудь.
Но не тут-то было! Меня поджидала беда - мои родители нашли мои закладки и поняли, что я влип в наркотики. Они испугались и решили сделать радикальные меры.
На следующий день, когда я проснулся после ночи веселья, мне сообщили, что меня исключили из армии. Серьезно, брат, это было самым худшим утром в моей жизни! Пока я лежал на кровати, вся команда уже обновила состав и ушла на тренировку без меня. Они даже не позвонили! И все эти пырялки и закладки - только путь к порче и уничтожению своей жизни. Мне пришлось круто поменять свое отношение к этой говноштуке.
Вывод:
Брат, если ты слышишь эту историю, то будь умнее меня. Никогда не совершай той ошибки, что я сделал. Наркотики - это хуита, которая только портит жизнь и отбирает все, что у тебя есть.
Так что отныне я выбираю нормальную жизнь, брат. Крепко держись и будь сильным!
Отже, страшний наркоман, я, вирішив віддатися всій справі цього світу - натуральному кокаїну. Все почалось тим, що колега із роботи розповів мені про закладки, де можна придбати якісну річ. Біла кристалічна речовина, про яку всі так багато говорять - це була моя наступна мета.
Одного сонячного дня я знайшов контакт на пацана, який займався розподілом закладок. Він вже зарання знаходився в стані плющиту, а я йому тільки допоміг. Він вивів мене на притон, де ми домовились про угоду. Мене перетинало від хвилювання, проте я був рішучим - кокаїн мав стати моїм відрою щастя.
Зустрічалися ми в темному переулочку, серед шумного міського таракана. Я знав, що ризикую, але дурний горішок як завжди перемагав у раціональному мисленні. Я видивлявся на всі боки, стараючись не привертати зайву увагу, коли раптом, я побачив його - мого нового дилера. Він був не старший за 20 років, з кепкою на голові і шортах, які здавались мені незручними в цій погожій погоді.
Потиснувши один одному руки, ми швидко здійснили обмін - кеш проти пакетика з тим дивовижним білим порошком. Мені не хватало слів, аби описати своє щастя. Я вже думав, що кокаїн - це просто міф, але тепер я мав його в своїх руках.
Повернувшись додому, я вирішив не марнувати часу і заліз в онлайн-пошук, щоб знайти виставку картин у нашому місті. Шукаючи, я натрапив на подію, яка мене зацікавила - виставка сучасного мистецтва з усіх куточків світу. Я ось так подумав: чому б не залізти на цю виставку на плющиті, щоб отримати незабутні враження?
Вечір наближався, і я вже підготувався до свого заходу. Позбувшись всіх речей, що могли сповідати мої таємниці, я направився до центру, де проходила виставка. Вхід на неї виявився крутим - маса художників, фотографів та модних пацанів і сучок. Там швальні шматки мистецтва були представлені на публічний огляд, я любив кожен миттєвість у цьому помешканні.
Зашовши у зал, я повний заглибився у справу. Мої очі впилися на одну картину, яка змусила мене затриматися. Фарби на полотні гріли мою душу і розсіяли тінь наркотичного опьяніння. Я все випивав кожен крок митця, він був такий гений! Він зміг передати неймовірні почуття через холодний фарби, і це плющило мене до глузду.
На виставці царила особлива атмосфера, наповнена розумом і смаком. Я був самим центром уваги, бо шевелився як під впливом кокаїну. Усі розмови про мистецтво, стилі та тенденції були шаленими наркоманськими запасами, які впивалися партіями дагги. Ми просто залізли на хвилю таланту і чарування.
Минув тривалий час, але я все ще перебував у своєму кокаїновому екстазі. Мій розум заповнився дивовижними образами, що залишилися в моїй пам'яті назавжди. Було два слова, які описували мої враження - зашло і шмалить! Виставка показала мені світ, про який я давно мріяв, де кожен фарбує свої мрії на полотні життя.
Мой дилер і видал мені найкращу закладку в моєму житті. Вона відкрила для мене нові горизонти, де культура, мистецтво і наркотики переплітаються в одному танці. Брешу, який наркоман хотів би кутити? А я вже не міг припинити. На виході з виставки, я зустрів свого кума - бідолашного лоха, який повірив в ту ж свиню, що й я. Він також вдався на цю виставку і не знав, що його вже чекає. Я розповів йому про свої враження та показав йому свої закладки - виявився він не менш здивований.
Ми з ним втратили рахунок годинам, що стояли біля виставки. Задоволений своїм вечором, ми вирішили закінчити його вже на природі. Друзі, дізнайтесь на свою свою шию - кутити з наркоманом на вулиці під яскравою зірками неймовірний досвід!
Так закінчився мій день, повний пригод і вражень. Я купив закладки і відвідав виставку, але, поки що, моє життя затоплене натуральними ейфоріями і бездумними кутками. Хочете підсумувати все це свято? Це я запрошую вас в світ майбутніх переживань!
Дело было так, я стоял на углу, смотрю и думаю - где бы закладки хорошей достать? Хотелось чего-то особенного, чего-то, чтобы зацепило и неотразимо. Но ганджубас уже надоел, а грибочки стали слишком обычными. Тут знакомый кун подсказал, что можно взять кет. Говорит, что это совсем другая история, мощь, братан. Я подумал и сказал - "Давай, дружище, мне нужна новая шняга, чтоб меня вынесло за рамки."
Кун мне адрес дает, но я, конечно, не пошел туда сам, не террорируйте меня. Я кура своего отправил, он меня и всегда выручает с закладками. Знает - что и где брать. Деньги я ему дал и сказал - "Давай, кура, купишь мне этот кет, я тебе отдельно за это отблагодарю." И готово, кура пошел за закладками.
Честно говоря, ждал я этот кет с нетерпением. Все-таки первый раз беру, нервничал как бэтмэн перед важным моментом. Как укуренный зомби гулял по району, волновался, сомневался. И тут, наконец, приветливый кура вернулся с моими желанными закладками. В руках у него ярко-белая пудра. Я кунул с ним, улыбнулся и сказал - "Спасибо, братишка, ты - жизнь моя." И пошел я дальше, с этим святым граалем в кармане.
Ну а дальше я решил, что пора перемещаться на новый уровень. Быть таким же, как все, - не для меня. Хотелось чего-то большего, интересного. И тут решил поступить в институт. Да, мои друзья, решение принималось необычное, но важное. И тут-то я вспомнил про второй, героин, и как он может помочь.
Зачитал я литературку на тему героина и его свойствах. Узнал, что он дает супер-силу, позволяет многое сделать. Я решил - беру. Но опять же - где взять? Все-таки не на каждом углу ищутся подобные закладки. И тут мне подсказали - девчонки в угловом здании знают, где искать второй.
Я, конечно же, не смог пройти мимо. Схожу, думаю, пообщаюсь с ними, они-то знают точно, где найти закладки. Подхожу к девчонкам, улыбаюсь, веду себя уверенно. Они, конечно, удивились, такой бывает, чтобы парень наркоманом разговаривал с ними. Но я затевал нечто серьезное, и поэтому надо было быть искренним и дружелюбным.
Одна из девочек, прозванная Кунделя, подошла ко мне ближе и спросила, что я нуждаюсь. Я, не долго думая, сказал ей, что меня интересует героин. Они смеются и говорят, что такое счастье стоит дорого. Но я был решителен и знал, что мне это нужно.